У 1973 році компанія Bombardier випускає свої перші моделі двоколісних мотоциклів Can-Am серії MX – кросові мотоцикли та серії T’NT (Track and Trail) – ендуро мотоцикли, звичайної для початку 70-х років конструкції, – легкі трубчасті дуплексні рами, телескопічні передні вилки та задні маятникові підвіски з двома амортизаторами. Але справжній секрет ховався “під капотом” мотоциклів, де встановлювався одноциліндровий двотактний двигун Rotax, виконаний у двох варіантах – 125 і 175 куб.см з потужністю 20 і 25 к.с. відповідно. І одразу успіх, у свій дебютний сезон, Боб Фішер (Bob Fisher), Ерік Нільсон (Eric Nielsen) та Джеф Сміт (Jeff Smith) посідають всі призові місця на Міжнародних шестиденних перегонах (ISDT) в стилі ендуро.
В тому ж 1973 році Роберт Баркер (Robert Barker) встановлює рекорд швидкості для двигунів 125 куб.см в Бонневілль (Bonneville), який був зафіксований на позначці 136.537 миль/год та тримається по сьогоднішній день.
У 1974 році компанія Bombardier виставляє мотоцикли Can-Am із проривними технологіями на континентальні перегони (Канадсько-Американський Кубок), де спортсмени Гарі Джоунс (Gary Jones), Марті Трайпс (Marty Tripes) та Джиммі Елліс (Jimmy Ellis) встановили рекорд, посівши всі призові місця, завоювавши золото, срібло та бронзу чемпіонату на прототипах мотоциклів Can-Am 250 MX-1.
У 1975 році Can-Am розширює виробництво, випускаючи відразу чотири нові моделі мотоциклів. З’являється модифікація з 247-кубовим 34-сильним двигуном та впевнено продовжує успіх в мотокросі.
Джиммі Елліс (Jimmy Ellis) приносить у скарбничку нової команди Can-Am, титул АМА Суперкрос. Це був справжній успіх – два титули протягом двох років і Can-Am стає головною силою в мотокросі.
У 1978 року гаму доповнює 366-кубовий 42-сильний двигун та вдосконалюється конструктив. Було розроблено шасі з легованої сталі, виконане способом дугового зварювання, цілісний масляний бак і унікальне регулювання вилки поворотного кулака, завдяки чому можна змінювати кут поздовжнього нахилу осі повороту. Ці новітні технології зробили значний внесок в історію розвитку мотоциклетної техніки.
У 1983 році компанія Bombardier передає ліцензію на виробництво мотоциклів Can-Am британській компанії Armstrong CCM, концентруючись у сфері обладнання для громадського транспорту, а з часом в індустрію авіабудування.
Після перебування на вершині в мотокросі, яке тривало кілька років і, незважаючи на гучні перемоги та визнання гонщиків, у 1989 році виробництво мотоциклів Can-Am було припинено.
2022 рік – відродження спадку, легенда повертається і обіцяє затьмарити своє легендарне минуле двома повністю електрифікованими моделями мотоциклів з двигунами ROTAX E-POWER Can-Am ORIGIN, яка втілює данину мотокросній спадщині та Can-Am PULSE, яка занурить вас в енергію міста своєю маневреністю та збалансованістю.
Серійне виробництво електричних мотоциклів Can-Am заплановано на 2024 рік.
